У ляльковому театрі “Бавка” відбулася прем’єра вистави Н. Орєшнікової з химерною назвою “Хуха, Дюдя і Потороча”

В основі спектаклю — скорочена версія п’єси Нелі Шейко-Медвєдєвої, написаної за мотивами казкових оповідей Василя Короліва-Старого. Останній був однокашником С. Петлюри по Полтавській семінарії, потім став членом Центральної Ради, після перемоги більшовиків мусив емігрувати до Чехословаччини, певний час жив і творив на Закарпатті. Разом зі своєю дружиною Наталеною вони писали тут ікони, розписували церкви, зокрема василіанський монастир в Імстичеві. То ж у їхніх літературних творах теж відбилося чимало закарпатських реалій, зокрема місцева демонологія, яку і бачимо на сцені. Буквально минулого року О. Гаврош уклав і видав у Тернополі збірник творів В. Старого “Згадки про мою смерть”. Творчість дуже цікавого автора тільки-но починає повертатися до нас, і дана вистава — одна з ланок цього процесу

У назві п’єси — три міфологічні істоти, що об’єдналися для вирішення далеко не міфічної проблеми: захисту лісових ялинок від масового новорічного вирубування. Уся робота просякнута магією карпатської зими. Мерехтливе синьо-біле оформленння, флюоресцентні ялинки справляють просто психоделічний ефект, заколисують тебе і переносять у дитинство (художниця П. Полуденна). А ляльок просто треба бачити — це такі дружні шаржі на різні людські типажі і характери. Кожна лялька — просто живе втілення своєї житейської історії, яка так і струменить з її обличчя і фігури.
zakarpattya.net.uaскачать dle 10.1русский торрент трекер