Бавка

42-й сезон виявився унікально рекордним. Чи не вперше за всю історію театру протягом одного сезону відбулося аж вісім прем’єр. Театр також став однією з локацій міжнародного фестивалю “Свобода”. На його сцені кілька разів демонстрували свої роботи студенти Академії культури і мистецтв. Зростає відвідуваність. Отримано цілий ряд відзнак на фестиваль. Продовжується творення серії вистав на екологічну тематику. Першою з них була “Нова сукня для принцеси” (про боротьбу з пластиковим сміттям), “Пригоди Кожика і Летика” (про збереження кажанів). І от тепер — третя.

Як відзначив Є. Тищук, спостерігати за залом було не менш цікаво, ніж за сценою. Діти реагували на все надзвичайно жваво, безпосередньо, щиро. Батьки були стриманіші, проте теж зацікавлено спостерігали і постійно доєднували свій сміх до дитячого.

Художник-постановник Паола Полуденна змогла мінімумом засобів створити, з одного боку, сільську садибу, де усякої тварі по парі, з іншого боку — глухий ліс, не менш насичений флорою і фауною. Її ляльки — справжні головоломки, кожна зі своїм секретом.
Грають актори Юлія Чеховська, Дарія Голяна, Микола Карпенко, які озвучують і рухають добру дюжину різних персонажів. Причому навіть епізодичні ролі сприймалися юним глядачем на-ура. Бурхливі оплески викликала поява їжачка з цілим виводком малят — наче скульптурки з Київської набережної завітали до театру.

Вистава про колоритну тітоньку Поланю і її “зоопарк”. Її мониста і головний убір треба бачити. Такий собі символ України, що за словом у кишеню не лізе. Модерує всіх і вся, але не забуває і про себе.

Рудий кіт тягне на себе ковдру як тільки можна. Спершу він навіть виживає з двору Сову, але коли сам опиняється у скруті, переконується, що без тієї — ніяк. Такий собі нулик, що страшенно хоче виглядати одиницею, альфа-самцем, яким не є. Геній піару і димової завіси. Але і він виявляється корисним.

Сова спершу ніби відштовхує глядача своїм сиплим голосом і якоюсь неоковирністю. Але вона водночас і загадкова, містична. Це чи не улюблена птаха Шевченка, “Кобзарем” літають десятки сов. Прекрасно вписалася вона і на закарпатську сцену — таке собі гидке каченя, що перетворюється хай і не на прекрасного лебедя, але на грізного захисника, борця з нечистю. Це чи не найбільш складна лялька з усіх представлених — здатна і літати, і тупцювати і виробляти різні хореографічні па.

По-казковому епічним вийшов мудрий Олень із якимось аж “левітановським” голосом. Він великою мірою і переломлює усю інтригу оповіді.

Пацюки — це щось. Вони заповнили собою буквально весь простір сцени, проникли у кожну шпаринку. Їхні носи жили окремим життям і крутили усім іншим тілом.

Кожний персонаж мав свою музичну тему. Спектакль вийшов напрочуд гармонійним у плані звукового оформлення.

Вистава не відпускає і після свого завершення, бо вийшла по-справжньому емоційною, веселою, енергетично зарядженою.
zakarpattya.net.ua

25 червня відбулося урочисте закриття 42 театрального сезону Закарпатського академічного обласного театру ляльок.
Перед завершальною виставою сезону — на сцені перед глядачами виступили директор-художній керівник колективу лялькарів — Мирослав Петій та директор Департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА, заслужений артист України Євген Тищук.
Мирослав Петій наголосив присутнім про творчі успіхи, прем'єри та визначні події 42 театрального сезону, зокрема — про отриманий напередодні Гран-прі Тринадцятого Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька» – 2023 за виставу «Вечори на хуторі, або билиці про вічне…» Наталії Орєшнікової, Ніни Малишки за мотивами повістей Миколи Гоголя «Пропала грамота», «Вій», «Ніч перед Різдвом». Окрім головної нагороди, дана вистава відмічена також дипломами за кращу режисуру (заслужена артистка України Н. Орєшнікова) та кращу сценографію (художник Інесса Кульчицька).
Також були відмічені грамотами та подяками за сумлінне служіння мистецтву театру ляльок працівники творчого та адміністративного складу театру, зокрема Грамоту департаменту культури отримала заслужена артистка України Світлана Кобзиста, яка саме цього дня відзначала свій день народження, з чим її тепло поздоровили всі присутні.
Після офіційної частини юні глядачі разом з батьками подивилися прем'єрну постановку екоказки «Таємниця маленької сови» Ніни Малишки та Наталії Орєшнікової. У виставі йдеться про пригоди маленької Сови, яка дізнається багато цікавого про себе та Всесвіт, зустрівшись з мудрим Карпатським Оленем, заводить дружбу з котом Піратом, вступає в боротьбу з підступним Пацюком, допомагає тітоньці Полані. Зрежисувала виставу заслужена артистка України Наталія ОРЄШНІКОВА, візуальні образи створила художник Паола Полуденна, а актори Дарія Голяна, Юлія Чеховська та Микола Карпенко втілили веселий казковий сюжет, відтворивши характери та особливості привабливих маленьких героїв казки. Музика, спеціально написана для вистави Вячеславом Григор'євим, дотепні пісеньки — все у виставі спрямоване на те, щоб привернути увагу маленьких глядачів та їхніх батьків до різномаїття тваринного світу, який потрібно зберігати, наголосити на цінності природи українських Карпат та всього навколишнього світу!
Закарпатський академічний обласний театр ляльок яскраво завершив свій 42-й театральний сезон, а вже наприкінці серпня буде знов зустрічати свого улюбленого глядача новими прем'єрами!

«ТАЄМНИЦЯ МАЛЕНЬКОЇ СОВИ» - так називається еко-вистава, прем'єра якої відбудеться вже у вихідні дні 24 червня об 11:00 та 25 червня об 11:00 та 13:00 у Закарпатському академічному обласному театрі БАВКА.
Захопливу історію маленької Сови, яка дізнається багато цікавого про себе та Всесвіт, вступає в боротьбу з підступним Пацюком, заводить дружбу з котом-Піратом та багато інших пригод можна побачити, завітавши в театр ляльок на прем'єру музичної казки «ТАЄМНИЦЯ МАЛЕНЬКОЇ СОВИ». Режисер-постановник вистави - заслужена артистка України Наталія ОРЄШНІКОВА, художник-постановник - Паола ПОЛУДЕННА.
Грають актори Юлія ЧЕХОВСЬКА, Дарія ГОЛЯНА, Микола КАРПЕНКО.
Вистава закарпатських лялькарів створена у рамках проєкту «Молодіжна школа сталого розвитку Карпат: захист біорізноманіття церковних веж», який реалізується ГО «Інститут еколого-релігійних студій» за підтримки Союзу охорони природи Німеччини (NABU) та VGP Foundation і через цікавий казковий сюжет спрямована на те, щоб привернути увагу маленьких глядачів та їхніх батьків на цінність захисту природи у поєднанні з просвітницькою екологічною інформацією.

У неділю 11 червня — на сцені закарпатських лялькарів вистава "ДУЖЕ НЕВИХОВАНИЙ КІТ" Херсонського академічного обласного театру ляльок.
Початок: 11:00 та 13:00

Дирекція та профспілковий комітет та колектив Комунального закладу «Закарпатський академічний обласний театр ляльок» Закарпатської обласної ради висловлюють глибокі співчуття заступнику директора театру — КАЖОЦИНІЙ ЛЮБОВ МИХАЙЛІВНІ, з приводу тяжкої втрати — смерті брата Володимира.

З 1 по 4 червня у словацькому місті Кошице в одинадцяте проходив Міжнародний фестиваль VIRVAR – Дні лялькового театру та сімейних ігор. Цього, 2023 року, на Кошицькому фестивалі виступали театри із шести європейських країн — зі Словаччини (театри міст Жилина, Прешов, Нітра, Трнава та власне Кошице), Угорщини, Чехії, Польщі, Німеччини та України.
Закарпатський академічний обласний театр ляльок «БАВКА» з Ужгорода є традиційним учасником фестивалю VIRVAR, адже колективи поєднують багаторічні дружні зв'язки.
Творчість закарпатського колективу цього року було презентовано екоказкою «Пригоди Кожика та Летика». Виставу закарпатці презентували у п'ятницю, 2 червня два рази: зранку на сцені Кошицького театру ляльок та після обіду — на концертному залі Парку культури. Серед глядачів, окрім словацьких діточок, було немало родин з української громади, яка проживає в Кошицях, які прийшли на перегляд театру з Ужгорода, щоб насолодитись мистецьким ляльковим твором рідною мовою.
Глядачі тепло сприйняли виставу про пригоди карпатських кажанчиків Кожика і Летика, переконавшись, що попри розповсюджені думки про кажанів як про щось небезпечне та неприємне, міфічно-забобонні та несправедливі обвинувачення кажани насправді є милими й дуже корисними тваринками.
Треба відмітити, що передати природоохоронні та екологічні уявлення діткам через ляльку і казку виявилось неабияким трендом у європейському світі лялькового театрального мистецтва, тож закарпатські лялькарі гідно представили свій театр і країну.