Цьогорічний жовтень у Закарпатському академічному обласному театрі ляльок видався напрочуд плідним: з 1 по 4 число був проведений Відкритий дистанційний міжнародний фестиваль театрів для дітей «ІНТЕРЛЯЛЬКА-2022», що є інноваційним досвідом онлайн фестивалів театрів ляльок і викликав велике зацікавлення колег та глядачів. Відтак 16 жовтня відбулася прем'єра ековистави «Пригоди Кожика і Летика» Ніни Малишки та Наталії Орєшнікової за мотивами казки Наталії Гумен-Біланич, створена за підтримки ГО «Інститут еколого-релігійних студій», яка дістала безліч схвальних відгуків від маленьких глядачів та їхніх батьків, а вже 30 жовтня глядачі були запрошені на перегляд нової прем'єри «Коти-біженці або ж кототерапія для дітей і дорослих» українських авторок Марини Смілянець та Людмили Тимошенко у постановці режисерки, заслуженої артистки України Наталії Орєшнікової. Але творча робота у лялькарів не зупиняється.
Днями Рада з творчих питань Закарпатського академічного обласного театру ляльок розглядала творчу заявку заслуженого артиста України Олександра Куцика на нову постановку з робочою назвою «Легенда про останнє туреня» за п'єсою, написаною на прохання режисера закарпатським письменником й драматургом Олександром Гаврошем. Сценографом режисер обрав молоду художницю Тетяну Поринець, яка в ескізах й макеті втілила візуальний образ майбутньої вистави.
За основу твору Олександр Куцик запропонував взяти оповідання відомого грузинсько-французького кінорежисера, актора, драматурга і сценариста Отара Іоселіані «Туреня», при тому перенести події твору на Верховину. Як дізнаємося з Вікіпедії, Тур, або Бик первісний — вид вимерлих диких представників роду бик, безпосередніх пращурів великої рогатої худоби — свійського бика. Водились колись тури й в Карпатах, про що свідчать топоніміка багатьох закарпатських населених пунктів: Тур’я Ремета, Тур’я Пасіка, Тур’я Бистра, Тур’я Поляна, річка Тур’я, а також етимологія багатьох закарпатських прізвищ з корінням «тур».
Отже, оповідання у творчій співпраці режисера Куцика й драматурга Гавроша перетворилось на легенду про маленького туреня, яке залишилося без батьків і, зустрічаючись з різними свійськими тваринами у пошуках своїх родичів, намагається з'ясувати для себе — ким же він насправді є? Переживши багато пригод й поневірянь, Туреня у фіналі перетворюється у вільнолюбного величного Тура, який, розбивши окови душного хліва, за покликом своїх пращурів виривається на волю до високих гір...
Члени Ради з творчих питань театру ляльок (голова ради — директор-художній керівник Мирослав Петій), уважно вислухали режисерську експлікацію майбутньої постановки, передивились ескізи, завдали уточнюючи питання, висловили слушні поради. Задум був схвально прийнятий учасниками наради, отже нова творча робота, над якою розпочне працювати колектив театру невдовзі почне приймати реальні обриси: на технічній раді будуть детально з'ясовані всі моменти щодо виготовлення матеріальної частини вистави — з якого матеріалу та яким чином будуть створюватися ляльки, декорація, реквізит, костюми, буде складений кошторис, відтак до роботи приступлять столярний, художній, радіо цехи, щоб задуманий проєкт втілювався в життя.
Побажаємо усьому творчому складу надзвичайно цікавого задуму вистави «Легенда про останнє туреня», зокрема режисеру, заслуженому артисту України Олександру Куцику, драматургу Олександру Гаврошу, сценографці Тетяні Поринець успішної реалізації проєкту і з нетерпінням чекатиме нової прем'єри талановитого колективу Закарпатського академічного обласного театру ляльок!