Бавка

або кототерапія для дітей і дорослих!
Автори — Марина Смілянець та Людмила Тимошенко
Режисура і сценографія — заслужена артистка України Наталія Орєшнікова
Грають:
Анастасія Стельмах (Киця БУСЯ)
Михайло Мокрянин (Котан МИКОЛА)
Дарія Голяна (Кішка МАРУСЯ)
Арсеній Орос (Кошеня на ім'я ПЕРСИК)
Початок вистав - 11:00 та 13:00
Квитки можна придбати в касі театру (Ужгород, пл. Театральна, 😎 та онлайн на сайті Карабас.Ужгород

30 жовтня на сцені Закарпатського академічного обласного театру ляльок — прем'єра вистави у новому мистецькому форматі "Читання драми українського сьогодення" - "Коти-біженці" або ж кототерапія для дітей і дорослих. Постановку за п'єсою українських авторок Марини Смілянець та Людмили Тимошенко здійснила заслужена артистка України Наталія Орєшнікова, при чому її авторству належить як режисура, так і сценографія вистави.
Історія чотирьох хвостатих тваринок, які силою безжальних воєнних подій опинилися без домівки алегорично зображує жахи, які несуть у собі війна та розруха і дорослим, і дітям, і тваринам. Вистава — рефлексія авторок на драматичні події, які відбуваються сьогодні в Україні і одночасно своєрідна психотерапія — підказка, як себе поводити в екстремальних обставинах, як зберігати душевний спокій, навчитися не панікувати, а допомагати оточенню.

Вистава цікава ще й тим, що для показу на професійній сцені вона виросла із роботи режисерки зі своїми вихованцями — студентами спеціальності сценічне мистецтво ужгородської Академії культури і мистецтв. Актори театру ляльок Анастасія Стельмах (Киця БУСЯ), Михайло Мокрянин (Котан МИКОЛА) і Дарія Голяна (Кішка МАРУСЯ) паралельно з роботою здобувають ступені бакалаврів, а першокурсник Арсеній Орос (Кошеня на ім'я ПЕРСИК) з чотирьох років відвідував театральну студію БАВКА, якою опікуються актори театру ляльок. Музику для вистави написав також випускник академії культури і мистецтв Володимир Бєлов. Відтак студентська робота, високо оцінена на Першому Всеукраїнському молодіжному Мистецькому форумі-фестивалі ART-ПОСТ.UA, що проходив на базі Мукачівського драматичного театру, на його Театральній платформі – «Сучасний аматорський театр. Віддзеркалення нації» - отримала номінації «Краща вистава фестивалю» (режисерка Н.Орєшнікова), Краща чоловіча (М.Мокрянин) і краща жіноча (А.Стельмах) ролі.

Отже, молодіжна вистава"Коти-біженці" на актуальну тему українського сьогодення, поставлена як експеримент на базі фольклорно-драматичного театру Академії культури і мистецтв, була схвально прийнята Радою з творчих питань Закарпатського академічного театру ляльок (голова Ради - директор-художній керівник театру Мирослав Петій) та отримала статус професійної постановки. Тепер й широкі кола глядачів матимуть змогу подивитись цікаву театральну постановку, на яку щиро запрошуються усі прихильники театрального мистецтва!

Початок недільних вистав - 11:00 та 13:00

В неділю, 16 жовтня з великим успіхом відбулася прем'єра ековистави для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та їхніх батьків "ПРИГОДИ КОЖИКА І ЛЕТИКА". Глядачі позитивно сприйняли новий творчий доробок лялькарів, вітали акторів оваціями, залишили теплі записи у книзі відгуків. Нагадаємо, що п'єсу написали Ніна МАЛИШКА та Наталія ОРЄШНІКОВА за книжкою Наталії ГУМЕН-БІЛАНИЧ "Кажанчики". поставила на сцені театру заслужена артистка України Наталія ОРЄШНІКОВА, сценографію створила Паола ПОЛУДЕННА, музичне оформлення — Вячеслав ГРИГОРЄВ. Ролі виконували Юлія ЧЕХОВСЬКА, Дарія ГОЛЯНА, Микола КАРПЕНКО, Дмитро ЄМЕЦЬ.
В день прем'єри ековистави "ПРИГОДИ КОЖИКА І ЛЕТИКА" у фоє і перед театром була розгорнута виставка, присвячена кажанам у природі та з дітьми проводився майстерклас з виготовлення домівок для тварин. Нагадаємо, що вистава створена у творчій співпраці з громадською організацією "Інститут еколого-релігійних студій" (керівник Олександр Бокотей), з яким директор-художній керівник театру ляльок Мирослав Петій уклав Угоду про творчу співпрацю та за підтримки Союзу охорони природи Німеччини (NABU) (Керівник програм Іван ТИМОФІЇВ)

16 жовтня (неділя) - ПРЕМ'ЄРА ековистави "ПРИГОДИ КОЖИКА І ЛЕТИКА" для маленьких глядачів та їхніх батьків! Початок - 11:00 та 13:00
ДО зустрічі у театрі ляльок!
Квитки можна придбати у касі театру (Ужгород, площа Театральна, 8) та online на сайті uzhgorod.karabas.com

Успішно відбувся Відкритий дистанційний Міжнародний фестиваль театрів для дітей «ІНТЕРЛЯЛЬКА-2022», який тривав з 1 по 4 жовтня. (Нагадаємо, що «ІНТЕРЛЯЛЬКА» - перший Міжнародний фестиваль театрів ляльок в Україні, який пройшов через роки з 1990 року і нині відбувся у вісімнадцяте, але, с огляду на війну в Україні, у незвичному дистанційному форматі, і мав особливу присвяту — Перемозі України!). Закінчення місяця планується прем'єрою вистави у новому мистецькому форматі — читанням драми українського сьогодення "Коти біженці", яка суголосна подіям в країні.

Водночас не забувають в театрі ляльок і про своїх найменших глядачів з категорії 3+, а також про одну з найважливіших проблем людства — екологію довкілля.

Вистава "Пригоди Кожика і Летика", прем'єра якої відбудеться вже цієї неділі, 16 жовтня, хоча й адресована найменшим, але підіймає надзвичайно серйозну тематику екології та захисту природи. Питання це давно набирає популярності, особливо у великих місцях, але у "глибинці" все ще сприймається населенням як щось абстрактне та часто відірване від повсякденної практики. Люди звикли до побутової експлуатації природи, ставляться до питань екології все ще з настороженістю та навіть побоюванням, часто не усвідомлюють своїх звичок, надто вкорінених у поведінці, досить важко змінюють усталені звички та забобони. Проте саме діти стають важливою соціальною групою для поширення екологічних цінностей — вони є найбільш відкритою і сприйнятливою частиною суспільства з погляду засвоєння нових загальнолюдських цінностей – захисту природи та відповідальності за Творіння. Через них можна достукатися до дорослих, батьків.

Саме тому лялькарі з радістю взялись працювати над проєктом, узявши за основу мотиви казки Наталії Гумен-Біланич "Кажанчики". Ідею розробили разом з ГО "Інститут еколого-релігійних студій" (керівник Олександр Бокотей), з яким директор-художній керівник театру ляльок Мирослав Петій уклав Угоду про творчу співпрацю.

Відтак розпочалась активна робота над проєктом — написана екоп'єса для театру ляльок "Пригоди Кожика і Летика" (авторки Ніна Малишка та Наталія Орєшнікова) з дійовими особами — Бодею Розуменком, Ганцею Запитайкою, Дмитриком Дзеничем та персонажами — кажанчиками Кожиком, Летиком, Мамою Кажанихою, Татом Кажаном та інші їхніми родичами, а також комахами: Комаром, Москітом та їх зграєю, а також Совою, Світлячками, Метеликом. Попри розповсюджені думки про кажанів як про щось небезпечне та неприємне, міфічно-забобонні та несправедливі обвинувачення як «співучасників» пандемії вистава доводить, що це милі й дуже корисні тваринки. Як говорить головний персонаж Кожик: "Доброго дня всім! Гадаєте, що я — летюча миша? Ні! (гордовито) Я — кажан! Вірніше — поки ще маленький кажанчик Кожик. На вашу думку, чим я й мої родичі займаються? Адже нам не треба ходити в дитсадок, до школи, не треба ходити на роботу заради зарплати. Думаєте, ми, кажани, нероби? А от і ні. Ми дуже заклопотані, від самого народження і до зрілості щоденно вчимося життєвої мудрості, досліджуємо світ, тренуємося вправно літати, хапаючи на льоту комах. Дрібні комахи для нас – їжа, і людям же від цього тільки користь, бо коли «попрацюють» кажани, наївшись досхочу, та й комарів і всіляких шкідливих для рослинності жучків менше стає..."

Одним з головних запорук успішної вистави є її візуальний ряд, тобто сценографія. Художниця-постановниця Паола Полуденна разом з режисеркою придумали сценографічний образ майбутньої вистави, її персонажів-ляльок, декорації, костюми акторів. Незвичайним таїнством є творча робота над створенням майбутньої вистави. В процесі залучений вся постановча частина, починаючи із завідувача постановчої частини Романа Кадара, художників-бутафорів Олени Ремгільд, Наталії Чепурної, конструктора ляльок Андрія Іштвані, художників з освітлення Ірини Осокіної та Світлани Бєлікової. Ляльки практично всі готові, тепер їх розмальовують, одягають. Навіть розглядаючи незакінчені ляльки, очевидно, що виходять дуже симпатичні милі лялькові персонажі.

Паралельно йдуть репетиції. Режисерка, заслужена артистка України Наталія Орєшнікова, визначила акторський склад виконавців — це чудові актори Юлія Чеховська, Дарія Голяна, Микола Карпенко, Дмитро Ємець, які вивчають ролі, засвоюють можливості своїх лялькових персонажів. У постановці вистави для дітей дуже важливим є підбір музичного та звуко-шумового оформлення, чим, виходячи із загальної режисерської концепції, займався Вячеслав Григор'єв. Отже, творча робота над виставою добігає завершення й очікує на свого юного глядача.

В день прем'єри ековистави "Пригоди Кожика і Летика" для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, яка відбудеться у неділю, 16 жовтня 2022 року, об 11:00 та 13:00, у фоє буде розгорнута виставка, присвячена кажанам у природі та з дітьми проводитиметься майстерклас з виготовлення домівок для тварин.

Вітаємо Вас зі святом мужності та патріотизму, святом історії та добра – Днем Захисників і Захисниць України!
З щирого серця бажаємо Вам здоров’я, стійкості, мужності, успіхів, любові, миру і добра!
Низький уклін Вам, дорогі наші захисники!

У рамках 18-го фестивалю “Інтерлялька” відбулася презентація нової поетичної збірки режисера Кошицького лялькового театру Івана Согела “O morskej reči” (“Морською мовою”).
Добре знаний в Ужгороді театральний діяч здобув освіту на факультеті мистецтв університету ім. Й. Шафарика у Пряшові. Від 1978 р. працює у Кошицькому театрі, а з 1988 р. є його художнім керівником, 2010 р. був і директором театру. Корім того, робив постановки у Пряшівському театрі. Нагороджений премією Словацького літературного фонду. Серед його спектаклів — “Філіпко та Єжибаба” (2008), “Авкасін і Ніколетта” (2010), “Піноккіо” (2010), “Про братів і сестер св. Франциска” (2011), “Мишоловка” (2011), “Про лицаря без коня” (2012, гран-прі “Інтерляльки”), “Диявол і качка” (2014), “Янко Горох та інший горох” (2014), “Як ріпку тягнуть” (2015), “Шибалка Паулі” ( 2016), “Чарівна повітряна куля” (2016, спільно з закарпатцями), “Підводна казка” (2016), “Лис та лисиця” (2017), “Слон” (2017), “Куля-бомба” (2018), “Шукаю сніговика!” (2018), “Валібук і Лактибрада” (2018), “Бідний Платонов” (2018), “Сонце і сніговики” (2019), “Неймовірний цирк” (2019), “Про пса, який шукав сміливості” (2019), “Кіт у чоботях” (2020), «Золота таємниця» (2020). Він також є співавтором книг «Від Гулівера до Филіпка» (2009) і “Світ на нитці” (2019) до ювілеїв Кошицького театру ляльок. І. Согел співпрацює з радіо і телебаченням, його обличчя також відоме з реклами.

На презентації в Ужгороді автор признався, що завжди мав дві найбільші любові — до театру і до літератури. За давньою письменницькою традицією щойно видану книжну “хрестять”, проливаючи кілька краплин алкоголю через її розкритий корінець. У даному ж випадку книжку притрусили кілька крупинками молотої кави — улюбленого напою закарпатських і словацьких театралів.

Глибоко континентальна Словаччина має нестримний потяг до моря — як і таке саме континентальне Закарпаття. Недарма ми називаємо Синевир Морським Оком, всяке озерце у нас — це маленьке море, магазинні вітрини часто прикрашають різні морські композиції. Те саме й у словаків. Море для Согела — це щось містичне. Це символ Всесвіту — і фізичного, і особливо духовного. Це символ часу, який так само накочується на тебе хвилями, приносить з собою якісь мушлі і водорості, але потім так само невблаганно забирає усе назад. Це символ примхливої пам’яті, яка нібито і твоя, але постійно тільки примхливо грається з тобою. Саме отакими морськими асоціаціями просякнута усі 39 віршів цієї збірки, згруповані у два цикли.

Це далеко не перша поетична книжка І. Согела. Проте саме тут він розкривається максимально вільно, невимушено, пишучи про все: смерть і відродження, гаряче небо, тимчасове і вічне, світання і смеркання, фабрики і акрополі, самотність і натовп. І навіть просто про “це”, тобто про усе на світі. Пише про надії і турботи, про любов і ненависть, про доторки і вірність.

У внутрішніх діалогах він найчастіше звертається до жінки, але нерідко сперечається і з уявним іншим я. Оця боротьба із самим собою, роздвоєння на дві конкурентні натури — чи не найцікавіше у збірці, надає їй особливого шарму. Лірика І. Согела фокусується на інтимності моменту, неповторності кожної миті, яку переживаємо лише тут і зараз. Останнє, особливо в парі, завжди вітається автором, дає можливість забути проблеми або випадкову втому, приносить найважливіше чарівність, а також дає вихід із поневірянь.

Поет постійно проривається крізь усі перепони до фінального вивільняючому ефектові — крізь втому, знесилення, розчарування. У цьому пориві до внутрішньої свободи — тверде переконання автора, що творення має сенс, незважаючи на усі втрати, якими воно супроводжується. Автор природним чином поєднує грайливість і серйозність викладу, зберігає дистанцію від реальності та підкреслює явища на межі мови, сленгу і жесту, які на перший погляд здаються беззмістовними.

І. Согел використовує передчуття як ключ до таємниці і завдяки тому, що спирається на власний досвід, достовірно аналізує міжлюдські взаємини та наші контакти з довкіллям, природою, космосом.

ВІТАЄМО!
Добрі новини з Відкритого дистанційного фестивалю театрів для дітей «ІНТЕРЛЯЛЬКА-2022».
Рівненський академічний обласний театр отримав нагороду в номінації КРАЩЕ РЕЖИСЕРСЬКЕ ВТІЛЕННЯ, з виставою "Пливе човен, казок повен...", режисерка Олена Ткачук.
Вітання можна висловити завітавши до театру! 🙂
facebook.com/rivneteatr.dolls